[Татьяна]

т.к моя свадьба была в Хмельницком ведущая была от туда же, то кое чего я узнала и о свадебных традициях того края.
Так вот, на Подоле, шишки не пекут. Даже не знают что это такое.
Торта как такового тоже может не быть, за то караваи пекут ого-го какие!!!

ось молодих зустрічали короваєм, причому, частіше їм належало скуштувати коровай саме зсередини, що означало зародження нового життя. Сам по собі поділ весільного короваю символізував втрату цноти нареченої. Після того, як короваєм благословляли молодих, йому - весільний короваю - відводили безпосередню роль і в церемонії обдаровування, про неї навіть говорили так: «на коровай покласти». Тобто, родичу, гостю пропонувалося скуштувати, прийняти коровай, а натомість, щось дати, обдарувати молодих. Розрізали, ділили коровай хресні батьки, а розносили шматочки - діти. Гостям негоже було піти з весілля додому без шматочка весільного короваю, а вже вдома в сім'ї його ділили між усіма сімейними, навіть тими, хто не побував на весіллі. Вважалося, що того, хто покуштує весільний коровай, буде супроводжувати удача, особливо, якщо попереду належало починати якусь нову справу або вирушати в дорогу.

Прикраси з короваю роздавали присутнім незаміжнім дівчатам, наче побажання також знайти щастя в сімейному житті.