[_Олександр_]

Привіт всім! Хочу поділитись в цій темі гарним віршем який я прочитав
на сторінках журналу «Дніпро».
А в продовження теми пропоную публікувати сюди поезію та обговорювати її. Я буду слідкувати за даною темою, спілкуватися, і найкращі вірші (за згоди автора) публікувати на форумі журналу
(Але за бажанням Ви маєте можливість зробити це самі.)

Вірш:

Лебедино – сніжні заметілі (Наталія Данилюк м.Перегінське)

Цілий день сніжило за вікном,
В горностаях біла королева
В домоткане грубе полотно
Загортала приспані дерева.

На вікні повісила шифон,
Візерунки дивні вишивала,
І плелись мережива, мов сон,
Під снігами
танули дзеркала

Недопитих осінню калюж.
Стиглі грона мерзли на калині,
І пелюстя випалених руж
Проглядало в білій пелерині.

А під вечір сонні димарі
Розпустили пасма посивілі,
І вляглися спати у дворі
Лебедино-сніжні заметілі.